Україна - це я, Україна - це ти,
Україна - це ми, Україна
Україна… Як красиво та мелодійно звучить це слово. Я ніколи не бував в інших країнах, не гуляв їх вулицями, не куштував національних страв, але все ж таки я можу сказати, що наша Україна - найкраща. У нас мальовничі вулиці, парки вражають зеленню квітів та дерев; ми можемо почути дзвінкий спів солов’я, котрий я з задоволенням слухав би годинами. У нас найсмачніші страви. Ще жоден турист не сказав, що йому не сподобалась наша українська кухня. У нас найгарніші дівчата та найпрацьовитіші хлопці. І, взагалі, наш народ дружній, доброзичливий, гостинний. Цей перелік будь-хто в змозі продовжити без кінця.
На сьогоднішній день Україна не така, яка була раніше. 24 серпня – День Незалежності України. Це – день народження моєї країни, доля якої останні 2 роки тримається на волосині. Вона зазнала безліч випробувань, було пролито багато сліз, були великі втрати. Але я всім серцем вірю та ніколи не втрачу надію на те, що Україна впорається з усіма проблемами та неприємностями та знову заспіває своїм дзвінким і рішучим голосом. Погодьтесь, адже набагато спокійніше, коли ми чуємо спів пташок, а не вибухи та постріли; краще вдивлятися в чисте небо, коли над нашими головами літають птахи, але ніяк не військові літаки; набагато легше ходити по звичайних вулицях та дорогах, а не по руїнах.
Їй 25. Вона красива та струнка пані, завжди була найкращою подругою для своїх сусідів. Вона завжди мовчить, але скоро скаже свою думку. Моя країна не впаде на коліна. Міста стануть горою, повірте мені. Не завадить нам ніхто свободою напитися, поки в кожному з нас живе душа українця. Я чомусь більш ніж впевнений, що Україна буде процвітати знову, начебто квітка після дощу. Коли ми разом, ми можемо пережити всі негаразди. Нехай над нашою головою завжди буде чисте, синє та мирне небо. Тому що найбільше щастя – це коли в нашій країні мир та спокій. Я люблю тебе, моя країно – Україно.
На жаль, важкі часи настали, але вони не в змозі нас зламати. На Схід і Захід хочуть поділити, та волю нашу їм не зупинити. Ми ніколи не станем на коліна та буде жити вільна Україна. На превеликий жаль до цього ми не жили, а виживали. Так, саме виживали.
Для мене Україна є моєю маленькою незалежністю, котра не втрачає силу та з нами ніколи її не втратить, бо ми є та сама її сила. Вона як та Жанна Д’Арк, але по-кіношному красива. Колись з небес летіла прозоро-синя зоряна сльозина та утворилася перлина. Їм’я у неї - Україна. Вона така молода, квітуча, по-своєму красива та різноманітна. Блакитне небо, жовте поле… Ти і я – одна родина.
Україна - це там, де живе любов моя. Так би мовити, місцезнаходження моєї коханої, яка ніколи не зрадить, не знайде мені якусь так би мовити заміну та буде завжди вірною мені. Так хочу скласти літак паперовий, як у дитинстві, розфарбувати в синьо-жовтий та запустити до неба, хай летить. Летить туди, де сонце сходить; туди, де живе моя кохана. Тоді ми станемо єдині з нею відтепер і назавжди. Ми пов’язані любов’ю. Україно, я тебе кохаю.
В кожного з нас повинно бути почуття єдиної країни., тож давайте будемо разом за майбутнє кожної дитини та кожного з нас. Бо ми і є те саме майбутнє нашої країни. Цьому поколінню прийде дійсно гідна заміна. До перемоги! Відкинь тривоги, бо є ми сила!