Моя земля... Хортиця

Татьяна Маловичко
Я на своі коліна упаду...
Губами до каміння припаду.
Хортиця-ти рідная моя земля,
По всій Вкраіні все поля-поля.
На них пшениця колоситься...
Мені ж Дніпро-Славута сниться.
Вклонюся я тобі, моя ріка!!!
Хоч дуже швидко минули рока,
Та я дівчиною себе все відчуваю,
Веселі та сумні пісні співаю...
Дзвінкий мій голос був колись.
Та мріі ж всі моі збулись!!!
Є в мене донечка, синок далеко,
Стою на Хортиці та зву:" Лелеко"
Лети туди до нього за море синє,
Нехай синок скоріш до нас прилине.