Потвірінькали, побалакали,
Пообмивали знайомим кістки.
За каліграфією таяться каракулі,
Не лише на листку, а й в душі.
Чорні яблука вщент ізїжені
Лиходійними черв'яками.
Людські душі ховають тріщини,
Які глибше стають з роками.
Людське дерево гниє зсередини
Місяцями, днями, годинами...
Я благаю, зупинися! Не треба!
Залишайся, будь ласка, людиною!
07.09.2016