Літня спека переходить в дощі,
серпень розливається містом,
щастя - не губити від дому ключі,
щастя - цінувати те, що близько.
Літній дощ огортає плечі,
м'яко лине й стікає рікою,
фарби змиті і зайві речі
всі позаду,
вже не з тобою.
Літо плаче крізь срібне небо,
його сльози солоні, як море,
нічо' не просити, бо маєш все,
що треба,
грати перші ноти: до-ре...