Ти питаєш, де моя шаленість?
Де мій божевільний, дикий сміх?
Де та цілковита імпульсивність,
котру стримати колись ніхто не міг?
Ти все питаєш: " Може важко жити?"
Може якийсь камінь я на серці маю?
А я втомилась в небі журавлів ловити
І просто іншої себе не пам'ятаю.
Нема в мені шаленого нічого
І більше не сміюся я до сліз.
І я ночами не чекаю того,
хто хоча б раз мені у душу вліз.