Любит - не любит

Олег Вербовий
- Почему Вы решили, что она Вас не любит?
- Такие вещи нельзя решить – их можно только почувствовать. Иногда мне не хватало времени – тогда нужна была её помощь. Но она в ответ на мои просьбы помочь в ответственных делах, пусть даже которые я, безусловно, и делаю лучше ее, часто говорила: «Вот освободишься – сделаешь все сам так, как тебе нужно...»
- Что же здесь такого?! Возможно, она просто боялась навредить...
- Дело не только в этом...
- А в чём же?
- В «...ТЕБЕ нужно...». Тот, кто любит, мыслит по-другому...
- Как?
- «НАМ нужно...»
- Пожалуй, Вы правы...
- Тот, кто любит, захочет научиться делать то, чего не умеет, ради любимого человека. И не важно, научится он этому или нет – важно, что захочет научиться. Это будет его потребностью, без которой жизнь лишена смысла. Кто не любит, думает: «Нужно тебе...»
- Я Вас понимаю...
- Есть и ещё одна вещь, если Вам интересно...
- Конечно. Какая же?
- Вы упомянули о страхе навредить...
- Или сделать что-то не так... Разве так не может быть?
- Может. Но не в любви. Она знает наверняка, а не догадывается, а значит, не ведает страха. Страх – последствие или нехватки чувств, или их искажения. А любовь всегда свободна от этого. Она просто свободна.
27.03.16


Любить не любить
- Чому Ви вирішили, що вона Вас не любить?
- Такі речі не можна вирішити - їх можна тільки відчути. Іноді мені не вистачало часу - тоді потрібна була її допомога. Але вона у відповідь на мої прохання допомогти у відповідальних справах, нехай навіть які я, безумовно, і роблю краще за неї, часто говорила: «Ось звільнишся – зробиш усе сам так, як тобі потрібно ...»
- Що ж тут такого?! Можливо, вона просто боялася нашкодити ...
- Справа не тільки в цьому...
- А в чому ж?
- У «... ТОБІ потрібно ...». Той, хто  любить, мислить по-іншому...
- Як?
- «Нам потрібно...»
- Мабуть, Ви маєте рацію ...
- Той, хто любить, захоче навчитися робити те, чого не вміє, заради коханої людини. І не важливо, навчиться він чи ні - важливо, що захоче навчитися. Це буде його потребою, без якої життя позбавлене сенсу. Хто не любить, думає: «Треба тобі ...»
- Я вас розумію...
- Є і ще одна річ, якщо Вам цікаво...
- Звичайно. Яка ж?
- Ви згадали про страх нашкодити ...
- Або зробити щось не так ... Хіба так не може бути?
- Може. Але не в любові. Вона знає напевно, а не здогадується, а значить, не відає страху. Страх - наслідок або нестачі почуттів, або їхнього спотворення. А любов завжди вільна від цього. Вона просто вільна.
27.03.16