Чуттєво й чуйно мов би шовком,
Змету твій біль з чола і скроней,
Щоб ти прирученим вже вовком
Ховав свій ніс в тепло з долоней...
Щоб підставляв гордий загривок
Під ніжність пестощів зап'ястям.
Щоб чорний гриф зіниць-оливок
Піймав мій сірий голуб з Щастям...