Мініатюра
Є на світі дотепні балагури, їх ніколи не переслухаєш.
Один Ігор Маменко чого вартий! Ще нічого не сказав, а
народ уже сміється…
Ось такого зразка і наш Василь з Лозовні. Ну, звичайно,
що йому до Маменка їхати та бігти, але це - ще той
пересмішник!
В Лозовні Василь живе і трудиться, а в Яготині базарує,
бо треба ж якось сільському учителю виживати. Зарплата
мізерна, податками обклали, тарифи на газ, електрику, ціни
на дрова, вугілля за останні роки проєвропейського урядування
зросли в рази. Хоч вий собакою.
Та це не для Василя.
От пішов Василь по базару витрішки продавати.
Тут «Хи - хи», там "Ги- ги"...
- А що це ви все ходите і ходите, а жінка з товаром
порядкує? – питають молодиці Василя.
- А я і вдома нічого не роблю і скрізь лад. Сусіди від
заздрості лопаються… Вивів з сараю корову. Та напаслась,
напилася в ставку води, справила на вигоні нужду, повернулась в
сарай, Я їй подарував доїльний аппарат. Вона сама й подоїлась.
- Воно й видно, що ви і за холодну воду не візьметесь!-
продовжує дотепниця.
- А що, хай дурні роблять, а я лишень доправляю... В хаті
жінка наварила і поставила на стіл їжу. Поїв, тарілки виставив
на двір. Собаки повилизували. А я лише сполоснув холодною водою.
А ви кажете, що «ні за холодну воду!»
- А хто ж важку роботу робить по дому? – не вгамовується
жартівниця.
- Як хто? Трактор! Усівся на ньому, як на дивані перед
телевізором, нажав на стартер і катаюсь собі в насолоду!
Він аж дванадцять кінських сил має, все за мене зробить!
- Василю,- каже дружина, - над тобою вже весь базар сміється!
- Хай наді мною краще сміються, ніж плачуть! – весело
відповідає той.
8.05. 2016р., с. Лозовий Яр
___________________________
*На фото автора Василь Павлович Пономаренко на власній
дванадцяти – сильній колісниці