Супровід мій – дужих вітрів шеренга.
Місяць – корона на косах дівочих.
Колір серпанку – індиго й маренго.
Я – королева осінньої ночі.
Маю ходу я легку і величну,
А від краси – у людей сліпнуть очі.
Владу дістала у спадок магічну
Я, королева осінньої ночі.
Щедро дарую я сни і кохання.
Люди приймають дари ці охоче.
Вітер легкий - то зітхання-зізнання.
Я – королева осінньої ночі.
Вже на воді крижана павутинка.
Листя тремтливе щось ніжно шепоче.
Хрускотом криги озвусь раптом дзвінко
Я, королева осінньої ночі.