1
Ледь торкаю я губами
Ніжний губ твоїх малюнок.
Що тобі, коханий, кави?
Чи солодкий поцілунок?
Слухай голос завжди мій в пробудження мить,
Пісню вранішню пташки немов.
Як подяка- молитва у серці бринить:
«Аvе sоl, аvе щастя й любов».
2.
Чуєш, ледарю мій любий,
Досить спати, прокидайся.
Промінь пестить мої губи,
З безсоромним поквитайся.
Слухай голос завжди мій в пробудження мить,
Пісню вранішню пташки немов.
Як подяка- молитва у серці бринить:
«Аvе sоl, аvе щастя й любов».
3.
Губ твоїх тремтить малюнок,
Ти не спиш, а лиш лукавиш.
Випий зразу поцілунок.
А тоді проси вже кави.
Слухай голос завжди мій в пробудження мить,
Пісню вранішню пташки немов.
Як подяка- молитва у серці бринить:
«Аvе sоl, аvе щастя й любов».