стих-модерн задание

Марта Фокс
Яка краса,мамо!
Кожному з нас,так і хочеться творити.
Небо виблискує в обіймах сонця,
Я вже кидаю курити.

Квітнуть довкола мене дівчата,
Взяти б бика за роги,
Тільки з якого боку брати,
Бігать?Болять вже ноги.

І на устах моїх лиш усмішка,
Я все мотаю на вус.
"Газуй"-кажуть,я взяв передишку.
Не відчуваю свій пульс.

З-під брів дивлюся похмуро,
Хоч мені й море по коліно,
Не влучить стріла амура,
Кохаю я так сумлінно.