***

Марта Фокс
Тобі ніхто вірша не напише,
Я візьму і надрукую,
Мені тут самотньо,блукаю по криші,
Без справжніх людей я сумую.

В яких є тепло, воно зігріває,
І віра в найкраще живе,
Ніхто не дізнається, не вгадає,
Що думка до тебе пливе.

Можливо, рядки ці ти й не промовиш,
І не прочитаєш мої вірші,
Але є надія,що кожне слово,
Зуміли торкнулись твоєї душі.