Сідай біля мене і говори
скільки у тобі води
скільки у тобі думок
забутих людей
І книжок
Все про що ти мовчиш
Все про що не кричиш
чим сміється душа
що колише слова
Де найбільше у світі тепла
Хто хвилює щоночі тебе
Хто вже був чи,може, буде
хто робив ранками чай
Каву, ніжність, так обіймав
Обіцяв, що ніколи не скаже прощай
Хто пішов уві сні
Запаливши останні вогні
підпаливши востаннє мости
І продовжує далі цвісти
Забуваючи ім'я твоє
Й все що було й в тебе є
вічність в почуттях
ніжність у відчуттях
безкінечні мошуки власного я