Коли весна постукала у двері,
заполоняючи собою білий світ,
настали дні її сумні й веселі,
а вітер підганяв політ.
Весна літала на хмарині білій,
так ніби був це янгола політ,
закінчувала кожну днину
і змінювала навколишній світ.
Мінявся світ навколо із весною,
втрачав він білосніжні кольори,
ховалися замети на північних схилах,
де доступитись сонцю не було снаги.
Із щільних килимів трави і моху
зелений вибивався білоцвіт,
він ріс повільно і потрохи
аж поки сонце розтопило сніг.
З грунтів холодних вибивався,
ніжною квіткою прикрасив білий світ,
звучало цвірінчання птаства вгорі,
що на весни дивилося політ.
Летіла весна знову як на крилах
і янгол супроводжував її політ,
вона прийде і понад нами
засіється її дарами світ.
Дари зростуть овочем і квітками,
тривалим стане весь пташиний спів,
природа скоро вибухне весни дарами,
що мерехтливим сяйвом подивують світ.
3.03.2016.
Картина із інтернету.