рядками

София Черхавська
шукати тебе.поміж
рядками
щоночі, щомиті торкатись.
руками
ховатись за спинами.
сміятись із духами.
і мріяти, щоб вічно тебе
слухати.
твій голос.загублений поміж
дахами.
коли ще не дихав своїми
гріхами.
а поки що.посидь ще трохи
із нами.
химерними, забутими
жінками.

які, заходячи в ліс, метушливо
ховаються.
опускають очі, ховають посинілі руки, немов між собою
не знаються.
у них.на руках.вічно цвітуть
осінні айстри.і ще
жоржини.
вони нагадують,що був той час, коли їх ще
любили.
у волоссі ховають зірки.і тримаються міцно
за руки.
вони мріють про сніг.щоб назавжди завмерти.й кришталево
заснути.

торкатись глибин своїми
рядками.щоранку молитись разом
із богами.
дивитись, як квіти в задусі
зів'яли.
дивитись на мої у тобі
утрати.
підійматись і падати, розучившись
літати.
на шию мережаний зашморг.із ран і образ
накидати.
без тебе.поволі.щомиті.вмирати