А мрії про тебе загинуть в чужому під’їзді
Покотяться сходами, впадуть дощем на дахи
Згорять в телефонних дротах у іншому місті
Заберуть під крилами їх на південь птахи.
Бо кожен спогад вартий мільйони прожитих життів
Згадай
Ти бачив, як блискавка ділить дерева навпІл?
Як цілиться той , у кого в запасі багато стріл?
І скільки навколо душ, ну а скільки тіл?..
Ти знаєш, як шкодять весною антибіотики
І як укрпошта вбиває останні надії
І коли справа стосується врешті еротики
Серцеві атаки, розлади, підводні міни
Змушують згадувати про себе
А гострі кути вирівнються
І колять десь там
Поміж ребрами.