Хилилась калина
в далекому лузі,
чому, дівчинонько,
стояла у тузі?
Вечір вже надворі
і сніг пролітає,
гуде лісом вітер,
може щось питає.
Що питає вітер,
летить у Карпати,
а може він звістку
хоче передати?
Передати листи
від її милого,
лісам ялинковим
віддати тривогу?
Ой, прилетів буйний
вітерець із сходу
і додавав серцю
дівчини тривогу,
чому, вітре, сосни
низько нахиляєш,
у лісі, у горах
дерева ламаєш?
"А я, вітер буйний,
лечу як ведеться,
де є простір вільний
і несу замети,
а як стоїть дерево
та посеред шляху,
оте одиноке
може поламатись.
А як одиноке
виросло на скелі,
росло воно тяжко
в непростій оселі,
або якщо дерево
коріння не має,
то я, вітер буйний,
на шляху зламаю."
А як деревце те,
звітрене вітрами,
стоїть і рипить
на просторі з нами,
уже посередині
сухе і порожнє,
але ще весною
цвіте і тривожить.
Фотографія із інтернету.
28.02.2016.
Продовження: http://www.proza.ru/2016/02/29/2441