1
Заздрісників усі лають,
Де як можуть, зневажають,
Та щоб заздрості не мав -
Таких світ іще не знав.
Серед тих, хто очі має
Бачить добре й співставляє -
Сам Ісус Христос пророчить,
Що всі вади в нашім оці:
Про колоду і пилинку,
Про сусіда й його жінку,
До того, що хто там має -
Жовч печінка накопляє.
2
Лишень око осягнуло,
Щось у серденько кольнуло,
Затьмарило зразу радість -
Ось вона триклята заздрість!
Її виду не показуй,
І що хочеш, всім розказуй,
Що святий і усім добрий,
Сам розумний і хоробрий,
Маєш совість, гордість, честь,
А червяк вже точить, їсть:
Силу й вправність накопляєш,
Якщо зможеш - обганяєш.
3
Добре коли мізки маєш
Й вони оком управляють,
За оцінкою живеш,
Навіть проти факту преш.
Якщо ж розуму нема -
Тут від заздрості хана…
Не верни в ненависть й злість,
Бо без солі тебе з’їсть.
Бачиш й можеш співставляти,
Знать, навчишся й досягати!
Своїй заздрості подякуй,
Що щасливим став й багатим.
4
Завдяки ти їй учився,
Мучивсь, дбав, творив, трудився,
Щоб у тебе було ліпше,
Охайніше й престижніше,
Щоб ніхто того не мав,
Те, що щойно ти придбав!
Не забудь лиш про світ милий
І того, що у могилу,
Все, що маєш, не візьмеш
Й те, що лише раз живеш!
Заздрість – це рушійна сила,
Яку спинить лиш могила!
16.02. 2016р., Київ