Я ніколи не читатиму тобі віршів уголос,
присвячених тобі, але тобі не цікавих,
не цілуватиму тебе просто на вулиці,на очах у людей,
не їхатиму з тобою до Польщі,
до Кракова чи Ченстохови.
Не буде ранків з кавою,
листопадових вечорів,
березневих ночей,
спільних доріг,
спільних планів.
Знаєш, взагалі нічого не буде,
бо наші стосунки - це ілюзія, яку я сама собі вигадала.
Вчитися не приймати все близько до серця.
Записувати свій біль на воді.
Вчитися забувати:
печалі,
кохання,
тебе.
18.12.15