Притча про борг

 
Один бідак ніяк не міг вибратися із скрути. Наче і працював багато, але робота траплялася не гонорова, а все більше важка, брудна, копійчана… Якось йому пощастило – робота сама прийшла до нього і сказала: зробиш мене за три дні, матимеш втричі більше зиску.
- А не встигну? – спитав бідак.
- Навіть не думай за те – відповіла робота. - Даремно витрачені сили.
Бідак бідаком, але життя привчило користуватися будь-яким шансом, отож погодився і, не відкладаючи справу у довгий ящик, почав працювати. Робота була громіздкою і ретельною, не такою простою, як здавалося на початку. Коли настав третій день і вірогідність не встигнути зросла у рази, бідак пішов до лихваря.
- Позич мені день – сказав бідак.
- Жодної проблеми – відповів лихвар. - Навіть не питаю, нащо. Але віддаси три.
Процент був завеликий, але вибору не було і бідак погодився. Маючи зайвий день, він легко упорався із роботою. З тих пір так і повелося: не вистачало часу, бідак йшов до лихваря і боргував стільки, скільки йому було треба. Лихвар не вимагав негайного повернення, тільки скрупульозно усе записував хімічним олівцем до грубого зошита. Життя налагодилося. Бідак перестав бути бідаком, збудував будинок, одружився, народилися діти. Одного разу, напередодні якоїсь ювілейної дати, до колишнього бідака прийшов лихвар і забрав те, що йому належало – дні з відсотками, що склалися у місяці, роки… увесь заборгований час. Наступний день наступив, але бідак його не бачив, бо лежав у труні – постарілий, зморщений, дріб’язковий, наче і було людини. Лихвар забрав час, а час забрав життя…
Висновок: не боргуйте, не беріть кредити, не зичте у сусіда. Здоровіше будете і довше проживете.

11.01.2016