Раніше,ніхто навіть і не думав,що найкраще бути дитиною.Всі кудись поспішали,хотіли вирости.Ігри і ті були про дорослих.Бути дорослим,навчатися у школі ,наприклад,здавалося так просто.Напевно,кожна дівчинка мріяла ,що саме вона буде першою красунею у школі і ще будучи у садочку фарбувала губи,очі і нігті.Весь час забирала мамину косметику та вдягала її одяг.Тоді життя старших здавалося просто казвовим.
Всі ми проходими такий вік,коли хочеться зупинити час,або повернутися назад,у сонячне дитинство,щоб просто відпочити від повсякденних турбот.Хоча,з часом ми розуміємо ,що кожен період нашого життя прекрасний по-своєму і є незабутнім моментом у житті.
Проте,життя не завжди може бути сонячник і привітним,іноді можуть З'являтися хмари.Якісь більші,а на якісь ми можемо майже не звернути уваги,хоча і ті, і ті залишаються прикрим і болючим спогадом у нашій душі.І саме у такі моменти ми найбільше хочемо повернутися у казкові країну Дитинство,де завжи поруч ніжні мамині руки.