Наталья Пасичник. Тернополь
***
повертань і повернень зруйновані вежі
траєкторії втеч у нікуди й ніде
той хто в темряві водить тебе обережно
той до ранку піде той до ранку піде
і дорога що в’ється від ліжка до крісла
і метелик дощу на тонкому плечі
ще не сказано слів що позбавлені смислу
і у вікнах крихких – по свічі по свічі
ти прокинешся перша розплутати сіті
обірвавши видіння замреш і тоді –
хтось раптово позначить розсіяним світлом
голоси у повітрі сліди на воді
Мой перевод:
безвозвратны пути на пути бездорожья
траектории бега в нигде никуда
и кто в сумраке водит тебя осторожно
тот уйдет до утра он уйдет до утра
и дорога, что вьется от кресла к кровати
и дождя мотылек на усталом плече
и не сказано слов что по смыслу некстати
в хрупких окнах по свечечке да по свече
и ты первой проснешься распутывать сети
оборвав сновиденья замрешь и тогда -
кто-то вдруг обозначит рассеянным светом
след на талой воде голоса в облаках