Під звук вогню й тепло каміну,
Вдихаю дим шукаючи заміну.
Аромасвічка догорає,
Клавіатура пропускає…
Десь хтось шукає плоскі втіхи,
А хтось чиїмось хоче буть навіки.
Всі розставляють приорітети,
Освоюють нові факультети,
Пливуть довірившись цій течії:
Так гинуть особистості в житті.
Страх, невпевненість, вагання:
В нас сильніші за всі поривання.
Як зажати свій кулак
І не жити як мудак?
Ви задумувались теж.
Знаю є багато меж.
Та у кожнії, в цій межі
Грані зсовуються в грі.
І тут тільки нам вирішати,
Звужувати їх чи розширяти.