Це прізвище одне з найчисельніших в Україні. Чисельність його носіїв тільки в Україні налічує більше 140000 осіб. Іван Франко вважав, що слово "бойко" означає "воїн". Мав усі підстави так вважати, позаяк прикметник "бойкий" якраз і означає "бойовий, меткий". Крім того маємо доволі слів у сучасній українській мові, які лежать в спільному зі словом "бойко" семантичному полі: "бій, бійка, боєць, бойкий, бойовий, бойовище, побоїще".
Доволі багато ономастів-любителів є прихильниками версії, що прізвище Бойко походить від етноніма "бойко"- назви малочисельного етносу в Прикарпатті. Особливо романтичною є версія переплетення бойківської та черкаської крові в жилах Великого Кобзаря, позаяк його матір мала дівоче прізвище Бойко. Спростувати цю легендарну версію украй важко, бо ж відомо, що "повітряні замки найміцніші у світі".
Разом з тим спробую це зробити. 1) Основний ареал поширення цього прізвища Центральна Україна. 2) Реєстр козаків 1649 року фіксує це прізвище, що опосередковано свідчить про те, що прізвище могло з'явитися уже наприкінці 16 століття 3) історія не фіксує масової міграції бойків з Червоної Руси на Україну 4) самоназва бойків не є "бойки", це радше дещо глузлива назва, так само, як "лемки", "гуцули". 5) в працях ономастів немає інформації про формування прізвища Бойко на теренах Галичини, Буковини чи Закарпаття 6) етнонім "бойки" вперше документально зафіксований в 19 столітті. 7) дуже малоймовірно аби в 16 столітті в Русь-Україну переселилося таке значне число людей з Прикарпаття, яких місцеве населення стало називати бойками. Все ж таки сто сорок тисяч носіїв прізвища Бойко свідчить про те, що прізвище одночасно з'явилося у багатьох людей не пов'язаних родинними зв'язками.
Розумію, що ця моя нотатка навряд чи змінить установку любителів версії "Бойко від бойків”, але вельми сподіваюся, що люди, які не є інфіковані нею не будуть її підтримувати та поширювати.