У цьому світі не існує місця для людей жорстоких, злих, двоєдушних чи підступних у своїх намірах, бо це місце - криштально чиста країна, біла та непотьмарена жодним грішним задумом чи словом. Я називаю її "Країною пробачення", адже саме тут залишаються ті, хто розкаявся і виправив свої помилки, хто знайшов правильний шлях у пітьмі й, опанувавши себе, не опустив руки, коли до мрії залишилися останні, а тому найважчі кроки.
Здебільшого тут можна побачити представників різних верств населення, спираючись на земні принципи, але у цій країні немає поділу, оскільки найважливіше правило, яким не може знехтувати жоден, свідчить, що всі рівними народжуються, рівними живуть, рівними вмирають, а згодом душа людини продовжує життя у своєму первісному втіленні. Щоб потрапити до Альбуму (а саме таку офіційну назву має це місце), потрібно пройти іспит очищенням, але не будь-хто здатен витримати перевірку сили духу. Кожен має можливість опинитися в країні світла, але не всі нею користуються. Якщо душа не здатна позбутися своїх грішних думок, вона потрапляє до царства вічної темряви, Тенебісу, де душа вже ніколи не знайде спокій та відраду.
Іспит проходить у країні прозорості, бо душі, які тут опинилися, ще не перейшли на жодну сторону в цьому світі. Перед очима постає величний та неприступний Пургаторіум, який розташовано у скелі, що оточена блідо-сірим туманом. Не чутно жодного слова чи молитви, навіть тихого подиху чи кроку, але не все так, як уявляється з першого погляду. У холодній горі, де немає ані світла, ані мерехтливого вогника, куди не може потрапити той, хто вже був тут чи той, кому ще не час тут перебувати, намагаються покаятися та змінити своє ставлення душі, які немов би спочатку проживають своє життя, згадуючи миті щастя чи болі. Рівно три роки дається їм на покаяння, і, якщо душа очистилася від темряви, рівно стільки ж - на те, щоб виправити всі свої помилки, які мають наслідки у світі живих, але вже в іншому втіленні. Зазвичай душа займає місце у тілі, яке втратило свою, але його життєздатність підтримується у світі людей. А ще один рік надається для того, щоб попрощатися з кожним, хто за цей час став для тебе спорідненою душею.