Руденька осінь у новому уборі
зустріла зиму зовсім молоду,
з приїздом почала вітати,
щоб господарство оглядати.
Господарство в осені велике
вже міжсезоння відступило,
пора зимоньці за роботу братись,
щоб снігом поля засипати.
Насипає зима снігу на поля,
щоб посіви укривала ковдра пухка
і зимували посіви до весни,
а весною швидко зеленіли і росли.
Насипати зимі снігу у ліси,
укривати ялини і дерева листяні,
птаству і звірятам зимувати,
весноньку швиденько зустрічати.
Вже засніжені безкрайні поля,
лід кришталевий, іній на деревах,
висипають його у швидкий потік,
що сюди з далечини біжить.
Осінь зимоньці права передала,
відпочити у дальні краї пішла
і тепер панує молода зима,
вишиває кольорові сорочки сама.
У теперішньому зимоньки вишитті
уже бувають інші кольори:
білим по-білому шиті сорочки,
наче рілля чорні і червоні калини.
Синіють узори чистим небом,
яке прибрати вітру є потреба,
він хмари сірі із снігами розігнав,
небо синьо сяє і сонця жовтий овал.
20.01.2016.
Фотографія із інтернету.