Колись

Ксения Шубенко Счастье
Це було літом, в жаркий день,
Яскраве сонечко сіяло,
До мене ти прийшов, тоді,
Коли тебе я не чекала.

Зустрілись, поглядом палким,
Мої вуста, тоді, тремтіли,
Ти був жаданним, і рідним,
Як сильно, ми, цього хотіли!

Тихо промовив - ось і я!
Чому мовчишь? Погляд ховаешь.
Сказати слово в небуття!?
Навіщо? Ти і так все знаешь.

Краще цілуй мої вуста,
В руках тримай мене до болі,
Бо, очі вірять, але не я,
Всі почуття, давно, на волі!

В обіймах, твоє тепло,
До, твого, серця припадала,
Колись, це вже було, давно,
Як довго, я тебе чекала!

Замріянна, в минуле, йшла,
По синій гладі, тихой річки,
Шукала, погляд, не знайшла,
Вітер згасив, той, вогник свічки.

Ось поруч ти, моя любов!
Прийшов, тебе я не чекала,
У грудях біль, навіщо знов?
Я, подумки, тебе тримала.

Ти цілував! Коротка ніч,
В руках тримав мене до болю,
Наші серця, коханням пройнялись,
І ти пішов, як почуття, на волю!

Це було літом, в жаркий день,
Яскраве сонечко сіяло,
Від мене ти пішов, тоді,
Коли, цього, я не чекала.