Наталія Пасічник, м. Тернопіль
***
Не дочитать до финиша известий
куда глаза глядят не ждут и в гости
в шестом часу крупа сыпнула горстью
а намело и вовсе беспросветность
уехал и серебряные четки
рвались три раза и разбилась ваза
и плед в котором кутались от сглаза -
тебе одной стал тесным и коротким
а ты уже устала в ожиданьях
перебиваться с хлеба да на воду
и видеть в силуэтах-снегоходах
крадущихся бездомной тайной
и даже кошка не находит места -
мурлычет что-то, путаясь о ноги
как и тогда, когда он за порогом
пнул её плошку будто бы в отместку
и может только кажется игрою
заметная и тяжкая пропажа
на той неделе ты, конечно, скажешь
что вас в реале трое трое трое
Оригинал стихотворения на украинском:
***
не дочитати до кінця новини
ні світ за очі не піти ні в гості
бо почало сніжити лиш о шостій
а намести вже встигло по коліна
відколи він поїхав срібні чотки
три рази рвались і розбилась ваза
і ковдра під якою спали разом -
тобі одній вузька і закоротка
а ти уже втомилася чекати
і рахувати дні нового посту
вдивляючись у майже кожну постать
що ходить-бродить тут поблизу хати
і навіть кішка не знаходить місця -
муркоче щось і ластиться об ноги
як і тоді коли він за порогом
через її перечепився миску
і може лиш тому здається грою
така помітна і важка пропажа
що ти вже тиждень знаєш а не кажеш
що вас насправді троє троє троє