Константин Москалец. Ева

Анна Дудка
Ева
Стерня высока и высоки звёзды. Меж ними бабье лето пролетает. Меж ними ветер в этот миг играет, а через миг не станет его в слове губ шелестящих уже летней, ещё прекрасной женщины. Не остановится от этого Путь Млечный, вода не перельётся через край железного корыта. Словом «рай» её уста средь ночи приоткрыты.
***

Єва
Стерня висока і високі зорі. Між ними літо бабине летить. Між ними вітер грається у мить, якої через мить уже не стане у слові над пошерхлими вустами вже літньої, ще гарної жони. Не спиниться від того Віз Чумацький, вода не переллється через край в залізних ночвах. Слово «рай» промовить жінка серед ночі.