Біля забігаловкі "Кашкєт" я стояв докурюючи папіросу.
Якісь хмари робили незрозумілу погоду... я чекав друзів, Зеника й Смішного. Ми товаришуемо ще з дитинства, так як народились в одному дворі, й напевно в одному й тому ж домі де баті забирають своїх дружин з немовлям) ... та я не про це. Ще з ранку ми зізвонились й домовились піти на пиво.... вчора ж був Новий рік, а сьогодні ми не ми.. Нам дуже боліла душа в голові, й ми хотіли чим найшвидше заспокоїти її нещасну...
Але щось пішло не так. Смішний прийшов один. - :"де Зеник?" , запитав я.
Смішний я так зрозумів вже встиг по дорозі до "Кашкєта" душу підлікувати, бо очі в нього займались сексом.... - :"на дереві Зеник!", сказав Смішний з таким лицем , ніби йому кіт надзюрив в ботінкі... Смішний трусив руками й самого його шатало як Тарасову хату).
Так як моя мила душечка маякувала мені про допомогу, я запхав Смішного рукою за капішона в "Кашкєт"... і замовив 2 пива в старої продавщиці...., яка ще більше напружила обстановку... мать її.
" Розказуй!" - крикнув я до Смішного незрозумілим і для себе голосом . Й почалась мова Петросяна, бо Смішний мав ваду заїкання... а ще коли прийме на душу, то то треба чути..... За хвилин 10 я зрозумів......, що вони з Зеником разом чимчикували до "Кашкєта" через парк.., де у нас займаються дресирувальники собак своїми командами ФАС....АПОРТ і така фігня.... В основному там ребьятка з німецькіми вівчарками тусувались. І Зеник будучи ще під вчорашнім наркозом до одної собакі гаркнув...
----------------Далі нам принесли пиво, й стара та продавщиця впізнала Смішного.... Він получається сусід по підїзду з нею,,, й пару місяців назад він пьяний вирвав лавку у них біля підїзду..... І ця карга давай на нього шипіть.... Ну що за день??????
Тут в голові не вкладається чого Зеник на дереві, а тут ще й ця льотра за свою лавку штампує нам вуха....
Ми вийшли з того кафе на вулицю покурити, й подалі від тої дурної.
Смішний почав далі розказувати їхні раняшні старти...
Гаркнув значить Зеник до того пса, і собака будучи породою не із сцикливих на ного кинулась.... На його щастя була вона тренованою, і не вкусила.. а лише дала знати , що так робити не треба. Шуганувши Зеника повернулась до хазяїна. Зенику ж то всьо не сподобалось, бо він же ж був королем світу в той ранок..... Пару матів, пару гиркань ще в сторону пса й його господаря, й Зеник з Смішним ставили рекорди по бігу на 100м. Собака, сам хазяїн пса, + ще пару собак робили нервове переслідування пяток цих двох Льоліків-Боліків..) Смішний біг не довго, він сам зупинивсь...бо Зеник так стартанув, що розрив між ними був метрів 50... та й вся та спільнота, що погналась, Смішного також обігнала). Галас, гавкання собак, некрасиві дітям слова.... все це супроводжувало всю ту панахіду в парку.....
-----------------Докуривши по папіросі ми потупали назад в "Кашкєт".... Смішний і продавщиця перекинулись "теплими" словами. - "Да прикручу я тобі ту лавку!!!!! " крикнув вже підлікований Ігор.... це справжнє імя Смішного. Ще трохи теплого спілкування між ними й ми переключились на ті баталії що в парку були.
Короче всі ті бігуни зникли з очей Смішного за декілька хвилин. На автоматі, й переживаннями за корешом, Смішний почав бігти. Дерева й кущі були Ігору рекламою)))) не кінчались. Захекавшись Смішний зупинився біля великого клена перепочити в такому цікавому марафоні.... " Сміха!!!"- хтось крикнув. Смішний впізнав голос Зеника, який лунав зверху. Піднявши лупи до верху Смішний побачив картину .... Зеник як мавпа обхватив того клена руками й ногами ...й потрушував очами страху. Клен був без гілок з початку ствола, і як той Льолік заліз на того клена... реально не поміщається всім уявам і фантазіям в голові.... Одним словом вийшло так, що наш дорогий спрінтьор Зеньо на стільки поставив рекорди по драпаках, що встиг відірватися від тих Шерлок Холмсів на таку відстань, що встих на дерево запертись і там загніздитись зі всіма прийомами маскіровкі). Де ділись кінологі, так і залишається таємницею, але головне те, що Зеня не може злізти з дерева) Змерз, протрезвів, злапав штани страху..... і кукує на клені....
---------------Смішний поки розказав все до пуття аж втомивсь. Такий вид мав, ніби розгрузив горбом вагон мукі. Ще по бакалу пива зразу все поставило на свої містя...
Тепер я думав про драбину, так як всі результати перегонів зводились лише в ній. В Смішного драбини немає, я й не питав, бо крім степендії, яку Ігор пробухує в день її отримання... в ного нічого більш нема. В мене драбини також не було. Майструвать нову? це всерівно що на шпатєль ловить краснопьорку..... Ми тоді були не столяри!.
Зеник мерзне...
Треба щось робити. Й в голову впав план, який мав би допомогти в рятуванні того гнізнованого орла. Біля "Кашкєта" з чорного ходу була гора картонних порожніх коробок з різних товарів, якими торгує "Кашкєт". Ми з Ігором вирішили всю ту купу макулатури перти під клен, і якось гвалтувать того камікадзе з клену до долу. Носили ми то всьо годину другу, бо парк був не так близько. Нарешті притарабанивши все й облаштувавши посадочне місце для Зеника ми почали морально готувати нашого дорогого Гагаріна до польоту. Зеник дививсь на нас як на придурків.... і до останнього ще не вірив, що йому реально прийдеться бути горобцьом на пару секунд). Хоч і нахапався страху Зеня в той день і з собаками... щей залишив страху до дисантування в картон... На всі переговори і вмовляння Зеник мотав головою, тіпа-" Нє, нє, .... що хоч робіть , а я дерево не відпущу".... І головне ж мерзне, труситься як хрущ..... а ні в яку не йде на наші пропозиції..... І тоді ми вирішили якось збить того гурмана кленів з того дерева. Шукали довгі гіллякі , щоб його зіштовхнути. Смішний знайшов таку палузину, що ми насилу вдвох приперли до місця ритуалу спасання коллєгі..... Як нас Зеник не вмовлях не чіпати його, ми всетаки вдвох тією гіллякою згрузили Гагаріна на картон....)))) Зеновій був схожий на Вініпуха, що летів з дерева від бджіл... Стоїть, а руки як держали стовбур клена, в такому положенню й залишились.... Одним словом Зеник ввійшов у новий 2016 тий рік космонавтом..... точніше влетів).
Довго ми ще реготали над цим всім концертом...... в "Кашкєті" вже й продавщиця стала нам рідньою, вже й Смішний почав просити пробачення за ту лавку що по пьяні викорчував...... тай замовляли ми вже не пиво... Новий рік же ж))))