Ні про славу, ні про сніг не питаю,
я хочу знати де гніздяться мертві ластівки,
куди йдуть порожні сірникові коробки.
Нехай світ величезний
Але в ньому є ножиці для нігтів, є пір’їнки,
втомлені листи, випадаючі вії.
Куди відходять туман, кавова гуща,
старі календарики?
Я питаю про милі і безглузді дрібнички
і серед цвинтарю починаю здогадуватись
наш страх росте і росте,
висиджує своїх пташенят птаха Рок.
Оригінал:
Poema
No pregunto por las glorias nil as nieves,
quiero saber donde se van juntando
las golondrinas muertas,
adonde van las cajas de fosforos usadas.
Por grande que sea el mundo
hay los recortes de unas, las pelusas,
los sobres fatigados, las pestanas que caen.
Adonde van las nieblas, la borra del cafe,
los almanaques de otro tiempo?
Pregunto por la nada que nos mueve,
en esos cementerios conjeturo
que crece poco a poco el miedo,
y que alli empolla el Roc.