Я свічку загасив давно,
Нехай через прочинене вікно
Вповзає ніч, тихенько обіймає
І братом, другом ніжно називає.
Ми з нею хворі – в нас та сама ностальгія,
Однакові нам сняться кольорові сни,
Шепочемо тихенько про часи весни,
У нас однакова про втрачене дитинство мрія.
Оригінал:
Nacht
Ich habe meine Kerze ausgeloscht;
Zum offenen Fenster stromt die Nacht herein,
Umarmt mich sanft und laвt mich ihren Freund
Und ihren Bruder sein.
Wir beide sind am selben Heimweh krank;
Wir senden ahnungsvolle Traume aus
Und reden flusternd von der alten Zeit
In unsres Vaters Haus.