Скоро ти будеш удома. Я заварю тобі чашку міцного чаю і розповім усе, що трапилось за останні декілька років. Поділюся усім, від найприємнішого до найболючішого. Ти сидітимеш огорнута теплим пледом, киватимеш і мовчки розпиватимеш свій теплий напій.
Ти будеш не така, якою я тебе пам'ятала. Трохи суму в очах, багато мудрості і блаженного спокою.
Така ж мрійлива, часом немов дитя.
Ти посміхатимешся, коли я буду розповідати про різні кумедні історії, які зі мною траплялись. І боятимешся дивитись мені у очі, коли я розповідатиму про все горе, що пережила наодинці без тебе.
А потім ти почнеш свою історію. Про мандри, про людей, які зустрічались тобі на шляху, про любов, яка губила тебе і пробуджувала знову. Розповідатимеш про всю ту мудрість, яку ти визбирувала по крихтам на шляху, на холодному темному шляху.
Я обійму тебе і скажу ,що ти нарешті удома. Моя люба, щоб з тобою не трапилось, ти завжди зможеш повернутись додому.