108 -казка-
Переплетення. Перевтілення. Плин.
Ріки, років, снів, мрій.
Марень ранкових, просонь вечорових,
пророцтв і передбачень.
Колообіг життів: минулих і прийдешніх.
Вони сиділи в затишку на теплім осіннім осонні.
Спориш ще зеленів. Густий соковитий.
Відцвітали чорнобривці.
Карафинка з вином то порожніла, то знову наповнювалася.
Неквапно текла розмова.
Всі троє смакували виноградом і печеним гарбузом.
Життя було солодким, гіркавим, пряним.
В залежності від точки погляду,
від келиха, в який наливається трунок.
Час перестав існувати, бо зупинилися всі годинники на планеті.
І лише хмари то з'являлися ніби ні звідки, то щезали,
як пара з рота в холодну днину.
"Гарна година" - сказав той, що з лівого боку.
"Гарна" - погодився середущий.
"Негоди більше не буде" - сказав праворукий -
"Бо Всемогутній і Всюдисущий розкрив парасолю
над нашим світом"
Від тої миті осінь назвали літом.
Ми - Його діти.