Попередня частина: http://www.proza.ru/2017/09/29/2159
Останні яблука в саду
ще пам’ятають осені красу,
та за короткий вечір-ніч
залишилося кілька яблук-свіч.
Висіли яблука в гіллі,
наче вони - зимові ліхтарі,
укриті із снігу шапками
над жовтими боками.
Недовго яблукам висіти,
достатньо птаству прилетіти,
уже із лісу ближнього летять,
щоб у селі поїсти пошукать.
Сіла птаха на яблуко зверху,
клює й кидає снігу верети,
аж ось і зграйка прилетіла
і яблуні засніжені обсіла.
Їм жовті яблука клювати,
може і зернята скидати,
а як весною зійде сніг,
молоді яблуньки, ростіть!
Продовження: http://www.proza.ru/2018/04/08/1309
Картина Ігоря Роп’яника.
16.12.2015.