(Низка неканонічних хокку)
* * *
Осінь –
Стара вдова
Зовсім посивіла…
* * *
Дзеркало осінньої роси
Відображає небуття людей,
Що шукали в пилу міст радість…
* * *
По дивним столицям
Люди блукають
Осінь…
* * *
Восени зрозумів:
Не страшно падати
І помирати знову…
* * *
Якби не думок рій
Слухав би тишу
Цієї ночі глухої…
* * *
У колючий світ
Пралісу дикого
Піду назавжди…
* * *
У холодні дні
Довгохвості птахи
Про осінь кричать…
(Світлина автора віршів)