І це фарби мої? Це палітра моя?
Цей набір сірих плям?
Серед сірого міста і сірих людей
Де на площах гуде колізей,
Де тортури – буденність,
Де схиблених часом ідей,
Кольорові обгортки
Кидає в юрбу берендей.
І цей край – моя Русь?
Ця юрба – мій нарід?
І цей злодій на троні - мій князь?
На коня би і в степ!
У долонях відчути руків’я меча!
І захищаючи Київ щитом
Волю відчути єством!
І під свист диких стріл половецьких
Чергову орду гнати степом за Дін!
Бавлячись ставити долю на кін!
Московитів навали топити в Дніпрі*
І «шоломом іспивши із Дону»
На площі почути Бояна пісні!
2010
(Фото автора віршів. На фото - храм Богородиці Пирогощої який згадується в "Слові про Ігорев похід".
* - У вірші відгуки подій 1171 року коли князь Андрій "Боголюбський" зі своїм військом дощенту зруйнував, пограбував і спалив Київ.)