Удосконалення класифiкацii параметрiв фiнансовоi д

Валерия Ципура
УДК 336.01

В.Л. Ціпура, канд. екон. наук (ЛНАУ, Луганськ)

УДОСКОНАЛЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ПАРАМЕТРІВ ФІНАНСОВОЇ ДІАГНОСТИКИ

Постановка проблеми. Фінансову діагностику може характеризуватися багатьма параметрами. Однак і дотепер такий перелік параметрів не є упорядкованим у літературі як не упорядковані самі показники діагностики: «…в настоящее время не устоялся и поэтому лишен полноценной системной упорядоченности набор относительных показателей, применяемых для анализа финансового состояния предприятия» [3, С. 44]. Ми вважаємо, що удосконалення класифікації параметрів діагностики може призвести до спрощень в аудиторській справі та скорочення витрат.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В сучасній літературі класифікація видів діагностики не здійснювалася, однак є цінні характеристики щодо їх видів у наступних джерелах [1, 3] та інших публікаціях.
Формулювання мети статті. Метою роботи є визначення сутності діагностики і її класифікація за як можна більшою кількістю ознак. Для удосконалення існуючої класифікації фінансової діагностики ми пропонуємо вивести на основі логічного аналізу ознаки, за якими можна класифікувати фінансову діагностику.
Основний матеріал дослідження. Слово «діагностика» є іноземним, яке дослівно означає «подвійне знання». Звичайно це слово застосовується у медицині. Так, діагностика [гр. < diagn;stikos – здібний розпізнавати] – вчення про способи розпізнавання хвороб та про ознаки, які характеризують ті чи інші захворювання [2, С. 201-202]. Ми вважаємо, що по суті синонімами даного слова є перевірка, оцінка, аудит, контроль, ревізія, моніторинг, які як і слово діагностика відображають процес намагання певних осіб пізнавати дійсний стан речей, хоча звичайно даним термінам приписують наявність різних механізмів дій.
Існує діагностика для власного керівництва та для інших користувачів [3, С. 8]. Такі види можна класифікувати за ознакою орієнтації результатів діагностики.
Діагностику можна здійснювати за допомогою робочих документів та без відповідних документів [1, С. 60-83]. Самі робочі документи можна класифікувати за декількома ознаками: за часом ведення та використання, за способом та джерелами отримання, за характером інформації, за призначенням, за ступенем стандартизації, за формою надання, за технікою складання. Можна зауважити, що в ознаці «по характеру інформації» містяться різнопорядкові види документів. Тому ми пропонуємо до вказаної ознаки навести й інші ознаки, такі як «за галузевою ознакою» (право, виробництво), «за відділами підприємства» (цех №1, адміністрація), «документи аудитора» (кореспонденція, висновки). Вказані параметри діагностики можна характеризувати за ознаками наявності та видів робочих документів для діагностики.
Існує діагностика на основі всіх даних та частки даних [3, С. 8]. Такі види можна класифікувати за ознакою повноти використання всіх джерел інформації для аналізу.
Існує діагностика всіх сторін діяльності підприємства і діагностика певних сторін діяльності підприємства [3, С. 8]. Такі види можна класифікувати за ознакою комплексності аналізу.
Існує діагностика із різними ступенями закритості [3, С. 8]. Такі види можна класифікувати за ознакою ступеня закритості результатів діагностики.
Виділяють діагностику фінансового стану підприємства як зміст зовнішнього фінансового аналізу [3, С. 7] та внутрішнього фінансового аналізу. Тому діагностику можна характеризувати за ознакою споживачів результатів діагностики.
Існує діагностика деталізована та не деталізована. Таки види діагностики можна класифікувати за ознакою ступеня деталізації аналізу (діагностики) [3, С. 21].
Існує діагностика чинників, які впливають на фінансові показники. Розглянемо чинники, які позитивно та негативно впливають на прибуток. До діагностики позитивних чинників можна віднести: зниження собівартості продукції, ріст обсягів реалізації продукції; підвищення якості, покращення асортименту. До діагностики негативних чинників можна віднести: завищення цін, тарифів, порушення встановлених стандартів [3, С. 12]. Таки види можна класифікувати за ознакою встановлення чинників, які позитивно та негативно впливають на розглядувані показники.
Також можна розглядати чинники зовнішні та внутрішні для осіб, які діагностуються. Таки види діагностики можна класифікувати за ознакою джерела впливу чинників на фінансові показники.
Існує діагностика із застосуванням обов’язкових елементів аналізу та необов’язкових елементів аналізу. До обов’язкових слід віднести дослідження зміни кожного показника за поточний період, що аналізується («горизонтальний аналіз»); дослідження структури відповідних показників та їх зміни; вивчення динаміки зміни показників фінансових результатів за ряд звітних періодів [3, С. 15]. До необов’язкових елементів аналізу можна віднести такі, які можуть конкретизувати причини змін показників – факторний аналіз [3, С. 16]. Таки види діагностики можна класифікувати за ознакою обов’язковості елементів аналізу.
Існує діагностика відомими показниками та маловідомими. До перших відносять коефіцієнт поточної ліквідності, забезпеченість підприємства власним обіговим капіталом, має місце ріст власного капіталу, нема різких змін у окремих статтях балансу, дебіторська заборгованість знаходиться у відповідності (рівновазі) із розмірами кредиторської заборгованості, у балансі відсутні «хворі статті» (збитки, прострочена заборгованість банку і бюджету), у підприємства запаси і витрати не перевищують величину мінімальних джерел їх формування [3, С. 52]. Таки види діагностики можна класифікувати за ознакою ступеня відомості показників при діагностиці.
Існує діагностика різних показників діяльності підприємства: виручка у відпускних цінах; ПДВ; акцизи; виручка від реалізації продукції в оптових цінах; собівартість продукції, яка реалізується; прибуток (збиток) від реалізації; сальдо прибутків (збитків) від всієї реалізації; прибуток від всієї реалізації; сальдо результатів від позареалізаційних операцій; балансовий (валовий) прибуток; коригування валового прибутку для оподаткування; оподатковуваний прибуток; податки з урахуванням пільг; чистий прибуток; дивіденди; резервний капітал; нерозподілений прибуток; статутний та додатковий капітал; власний капітал підприємства та інші. Такі виді можна класифікувати за ознакою об’єкту діагностики [3, С. 8-10].
Існує діагностика динаміки показників, виявлення та вимір дії різних чинників на показники, оцінка можливих резервів [3, С. 10]. Таки види можна класифікувати за ознакою задач діагностики.
Існує діагностика впродовж різних періодів часу, наприклад, щоденний оперативний контроль за процесом відвантаження та реалізації продукції. Подібні види можна класифікувати за ознакою періоду проведення діагностики [3, С. 9].
Існує діагностика постійна та так, яка поводиться час від часу [3, С. 21]. Таки види діагностики можна класифікувати за ознакою постійності проведення.
Існує діагностика за допомогою абсолютних показників та фінансових коефіцієнтів. Таки види діагностики можна класифікувати за ознакою інструментів діагностики [3, С. 44].
Існує діагностика за допомогою коефіцієнтів розподілу і коефіцієнтів координації. Перші враховують відношення певного показника до сальдових показників, а другі – відношення різнорідних між собою показників [3, С. 44]. Звичайно коефіцієнтами першої групи здійснюють оцінку фінансового стану, а коефіцієнтами другої групи здійснюють аналіз фінансової стійкості підприємства, аналіз ліквідності балансу, аналіз ділової активності та платоспроможності. Таки види діагностики можна класифікувати за ознакою правил співвідношення показників у коефіцієнтах.
Існує діагностика із використанням при порівняннях показників даного підприємства, які відносяться до благоприємних для цього підприємства періодів; середньогалузеві значення показників; значення показників, розраховані по даних найбільш вдалого конкурента; теоретично обґрунтовані показники; показники, отримані в результаті експертних опитувань [3, С. 44]. Таки види діагностики можна класифікувати за ознакою базових величин для діагностики.
Існує діагностика по даних фінансової звітності та по інших даних бухгалтерського обліку, даних про технічний стан виробництва, нормативну та планову інформацію [3, С. 8]. Вказані параметри діагностики можна характеризувати за ознакою джерел для проведення діагностики.
Існує діагностика із знаходженням приросту, діагностика із визначенням функцій, які описують поведінку даної статті балансу [3, С, 52]. Таки види можна класифікувати за ознакою економіко-статистичних методів, які використовують при діагностиці.
Література: 1. Петрик Е.А. Методические рекомендации по аудиту. Рабочие документы аудитора, их структура и порядок ведения // Аудит, ревизия и контроль: нормативные документы, комментарии, методические рекомендации. Сб. № 3. – К.: «Учетинформ», 1995. – С. 60-75.
2. Словарь иностранных слов / Гл. ред. Ф.Н. Петров. – 2-е изд. – М.: ОГИЗ, Гос. Изд-во иностранных и национальных словарей, 1942. – 831 с.
3. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 176 с.
Ціпура Валерія Леонідівна Удосконалення класифікації параметрів фінансової діагностики
Анотація. У статті вказана необхідність характеристики видів діагностики шляхом їх класифікації. Узагальнено наведені в спеціальній літературі види діагностики за 20 групуючими ознаками.

Tsipura Valeria Leonidovna Improvement of classification of parametres of financial diagnostics
The summary. The necessity of demonstrating diagnostics varieties by means of their classification is shown in the article. The varieties of diagnostics classified to 20 features and given in special literature are generalized.