Найкраще розуміння вірша (із учительської практики)
1
- Читай, будь ласка, вірш напам’ять...
- Не можу...
- Чому? Ти його не вивчив?
- Вивчив...
- Чому ж тоді? Погано вивчив?
- Я знаю його добре, але не можу прочитати...
- Поясни, будь ласка, чому.
- Я хочу жити...
- Хіба я збираюся тебе вбивати?
- Ні... Але слова матеріалізуються... Мама заборонила мені читати вголос цей вірш...
- Гаразд. Вивчиш та прочитаєш напам’ять якийсь інший вірш Шевченка, який тобі більш до вподоби...
- Добре.
- Але просто перекажи, про що цей?
- Поет, відчуваючи, що скоро помре, просить поховати його...
- Гаразд... 12 балів.
(Ситуація пов’язана з читанням напам’ять вірша Т. Г. Шевченка «Заповіт»)
2
- Читай, будь ласка, вірш напам’ять...
- Не можу...
- Чому? Ти його не вивчила?
- Вивчила...
- Чому ж тоді? Погано вивчила?
- Я знаю його добре, бо це мій улюблений вірш...
- Чому ж ти не можеш його читати?
- Бо це мій улюблений вірш і я не можу читати його Вам, вибачте...
- Тоді підготуєш для читання напам’ять інший... А за розуміння цього я ставлю тобі 12 балів.
- Дякую, але не треба... На оцінку я прочитаю напам’ять якийсь інший вірш.
(Ситуація пов’язана з читанням напам’ять вірша І. Я. Франка «Чого являєшся мені у сні?»)
Грудень 2015