С украинского http://www.proza.ru/2015/11/22/2459
«Вот тебе конец всех на свете
обрядов и таинств - милость и суд».
(Григорий Сковорода)
Диезы этой осени (скрипка):
Люди идут в пространство дождя
С зонтиками чёрными
И мыслями печальными,
Будто идут на суд,
Будто все ритуалы завершены,
Будто все приговоры вынесены,
Остался последний - для них.
Чёрная крыша зонтика
и капли: ба-ра-ба-на-ми.
Чап-чалап - месиво улицы,
А улицы как улицы и переулки играют
(На скрипках, а вы о чём подумали...)
Осень закрыта, как кладбище,
Совершенная, как мелодия -
Апокриф
Композитора нелюдимого
(Навсегда).
Тонкие линии холодных струй
То ли ветра, то ли сквозняков
Города паровозного
Викторианского и осквернённого
(Кляксы на страницах страны,
Потому что каждая страна - это тетрадь
Ученика-неудачника, схоластика это ваганта
Средневекового).
А вы тоже скитальцы - студенты вечные -
Идите себе от монастыря до бурсы,
От колледжа до академии,
Может, как-то наберётесь
Той слабой мудрости,
Что станет для нас смыслом
В этом мире жестоком…
***
Довершено - мiсто осенi
«Ось тобі кінець всіх-на-всіх
обрядів і таїнств -
милість і суд».
(Григорій Сковорода)
Дієзи цієї осені (скрипка):
Люди ідуть в простір дощу
З парасольками чорними
І думками сумними
Ніби ідуть на суд,
Ніби всі ритуали довершено,
Ніби всі вироки винесено,
Лишився останній - для них.
Чорний тягар парасольки,
і краплі: ба-ра-ба-на-ми.
Чап-чалап місиво - а вулиці,
А вулиці-вулиці і провулки-грати
(На скрипках, а ви думали за...)
Осінь закрита, як цвинтар,
Довершена, як мелодія -
Апокриф
Композитора відлюдькуватого
(Назавжди).
Тонкі лінії холодних струменів
Чи то вітру, чи протягів
Міста паротягового
Вікторіанського і спаплюженого
(Клякси на сторінках країни,
Бо кожна країна - то зошит
Учня невдахи, схоласта чи то ваганта
Середньовічного).
А ви теж блукальці - студенти вічні
Йдіть собі від кляштору до бурси,
Від коледжу до академії,
Може якось надибаєте
Тої кволої мудрості
Що буде нам сенсом
В цьому світі жорстокому...
© Copyright: Шон Маклех, 2015
Свидетельство о публикации №215112202459