РЕВНОЩІ
Ти ревнуєш. Як це смішно!
Бо до кого? До життя!
До книжок, які читаю,
До віршів, які пишу,
До людей, з якими маю
Спільну думку та мету.
Ти кричиш мені: «Залиш це!
Або я, або вони!»
Я всміхаюся любенько
Та іду писать вірші.
- Це про кого? – ти питаєш,
Вказуючи на мій вірш.
- Та про тебе! – кажу,- Любий.
Охолонь та посміхнись!
Але ти мені не віриш!
- Ти зрадлива, ти така!
Хитрая, немов лисиця.
Та мене не проведеш!
Ось скажи мені, це фото…
Хто він? Листувалась з ним?
- Це поет. Не листувалась.
Бо помер він літ за сто
До народження мого.
Ти ревнуєш. Як це смішно!
Бо до кого? До життя!
До книжок, які читаю,
До віршів, які пишу,
До людей, з якими маю
Спільну думку та мету.