Пекуча образа у серці моїм:
- Чого не кохаєш,
Чому залишив?
Невже не вродлива?
Невже не струнка?
Невже не розумна?
Невже говірка?
- Звичайно – вродлива,
Звичайно – струнка,
Звичайно – розумна
Та неговірка.
Вся справа у серці.
Ти знаєш сама –
Йому не накажеш,
То справа марна.
Тому сльози витри
І серце не край.
Моє некохання мені вибачай.