Коли приходить осiнь — залиш зайве. I хай плачуть птахи за вiкном, i вiтер наче божевiльна людина намагається вкрасти твоє серце. Хай плачуть жiнки по лiсах i кладовищах — вони знають що несе зимне повiтря на своїх долонях. I велетенський звiр закриє спиною цiле небо. Але вiн не зможе побороти тебе — бо ти нiби вакуум. I нема в тебе нiчого що можна почути i побачити, ти нiби пустеля. Ти i є осiнь. В твоїх очах загинуть люди, слабка худоба i маленькi дiти. Весь свiт покриє твоя журба. I будеш ти мовчати — як степовий iдол, i будуть люди просити тебе сховати цей погляд, але не знають вони що така їхня доля — померти.
Коли приходить осiнь — залиш зайве. I хай плачуть птахи за вiкном. Хай плачуть..