Моя самотність мене згубила
Бажання жити повністю відбила
Вона повільно наносила рани
Моїм серцем частували ворони-гурмани
Я ніби Прометей, закутий у кайдани
Усе життя знімав вбивчі капкани
Нестерпно від болі у грудях кричав
Мій подих повільно стихав
Ніхто мене, мамо, не врятував
Лиш вітер тихенько гуляв.