… Кохання хочу літепла,
Від пристрастей тонкОго болю.
Щоб ми зрослись, як ковила,
В глухому степі, в голім полі.
… Щоб вітер вив, імла повзла,
А ми сплелись, як дві стеблини, –
І душі наші до вершини
Несли життя у два крила.
… Щоб зорі обрієм пливли,
А потім в ніч сльозами впали.
Я знаю, що давно колись
Всі так жили. І так кохали.
02.10.2015
Оригинал
Светлана Мамрега (г. Белгород)
… И нежной хочется любви,
Животной страсти, чуткой боли –
Чтоб мы срослись, как ковыли, –
В степи глухой, в пустынном поле.
… Чтоб ветер выл, мела пурга,
А мы стояли – корень в корень –
Душой и сердцем – небу вровень,
Слагая жизнь свою в стога!
… Чтоб плакал звёздами закат –
А звёзды плыли… плыли… плыли…
Я знаю – много лет назад –
Так люди жили. И любили.