Вольный перевод
стихотворения
Шона Маклеха « З темряви в темряву »*
http://www.proza.ru/2015/07/19/1282
ИЗ МРАКА В МРАК
«На черном небе
Медные змеи.
Я на мир пришел с глазами,
А иду безглазый.»
(Федерико Гарсиа Лорка)
Меж двух бездн беспросветных,
Между двух необъятностей,
Я на миг заглянул во мгновение светлое,
В миг цветов, ароматных случайностей,
Звуков разных, прикосновений,
Появился всего на мгновение
В эту света полоску — в реальность,
Но с глазами, струящими радость.
В место, где — в небесах омрачённых,
Медных змей проносятся скопища,
На земле, в болЯх измождённой —
Из железа крадутся чудовища,
Люди здесь преисполнены злобы,
А цветы — в пятнах крови побоищ,
Преисполнены ужасом взоры.
Оставляю для вас —
Чтоб запомнили люди земли —
Не очки даже — взгляд своих глаз,
Посмотрите так же на мир,
Чтобы видеть могли в состоянии:
Небо синее, воду прозрачную,
Цветы радости и желаний:
Пусть всё это — не настоящее —
Вымышленное и существовавшее —
Только в моём сознании...
* « З темряви в темряв »*
http://www.proza.ru/2015/07/19/1282
«На чорному небі
Мідяні змії.
Я на світ прийшов з очима,
А йду безокий.»
(Федеріко Гарсіа Лорка)
Між двома темними безоднями,
Між двома нескінченностями,
На мить зазирнув я у мить світла,
У мить кольорів і запахів,
Звуків і дотиків,
Я з’явився на мить
У цю смужку світла
З очима повними радості
А тут – у чорному небі
Мідні змії,
На хворій землі –
Залізні почвари,
Люди сповнені ненависті,
Квіти, заплямовані кров’ю,
Очі сповнені жахом.
Залишу я вам свої –
На згадку –
Навіть не окуляри – очі,
Дивіться крізь них на світ,
Щоб побачити:
Небо синє і воду прозору,
Квіти маленьких радостей:
Нехай це і не справжнє –
Вигадане, але воно існувало
У моїй свідомості...