Вольный перевод
стихотворения
Шона Маклеха «Передчуття дощу»*
http://www.proza.ru/2015/07/02/395
ПРЕДЧУВСТВИЕ ДОЖДЯ
«Жизнь моя! Едва умрёт день
Ко мне спеши...»
(Томас Мур)
Вместо одежды туманом оденусь я,
Вместо коня оседлаю я тучу,
В лужицу я загляну вместо зеркала,
Смятенья отброшу ветром могучим,
В полёте во времени нашем жестоком
Сквозь годы-долины, сомненья
(А был ли когда, ненароком,
Хорошим колдун древний — Время?)
По Ойкумены воздуху влажному
Реки, как вены, потоки несли,
Гула которые жаждут
С ударами сердца земли,
Из каменных недр её глубины.
В предощущенье дождя я
Вечного обновления,
Уничтожения и созидания,
Жизни извечной творения,
Каплей мельчайшей несущим,
Что из небес упадёт в своё время
На землю когда-то... в грядущем.
_____________________________________________________
*«Передчуття дощу»
Шон Маклех
http://www.proza.ru/2015/07/02/395
«Життя моє! Заледве день помре
До мене поспішай...»
(Томас Мур)
Вдягну туман замість одежі,
Осідлаю хмару замість коня,
Зазирну в калюжу замість дзеркала,
Полечу вітром над днями неспокою
Чи то над роками-долинами
Нашого жорстокого часу
(Хоча коли він був добрим,
Оцей старий чорнокнижник – Час?)
Серед вологого повітря Ойкумени,
Між ріками-венами,
Що жадають стугоніти
Поштовхами серця землі,
Між каменя-кістками
Передчуваю дощ –
Вічного оновлення,
Вічного знищення-створення,
Вічного буття-життєдайності
В кожній краплині-першопочатку,
Що буде падати з пустки Неба
В майбутньому.