***

Ти хочеш злитися від безсилля. Все в ньому тебе приваблює. Чомусь та саме цей хлопець зміг знайти шлях до твого холодного серця. Він пробився до нього. А ти пручалась?? Ні,ти сама дозволимо йому це. Дозволила ніжити твоє занадто гаряче тіло,цілувати твої червоні,мов те вино,губи. Кусати їх. Ти сама. Все сама дозволила. Він не був проти,просто... Що ж хлопець зумів відрізнити кохання від просто бажання,потягу тіла.
Ти тікаєш і хочеш ,щоб він побіг за тобою,та ,бач,просто обернися-він не слідує по твоєму шляху. Він.. Він не зможе побудувати міст. Він не хоче стосунків. Не хоче одружуватися,йому занадто важно комусь довірити не тільки своє серце,а навіть душу. Він... Хммм,він кохає не тебе,а тільки твоє солодке,як мед,тіло. Хоча.. Чи справді воно солодке?? Можливо воно гірке,мов полин. Бур'ян,який проріс в твоєму серці. І ,якщо зараз його не вирвати з коренем,він проросте і вже ніякими хімікатами його звідки не виведеш. Ні алкоголь,ні сигарети,ба,навіть інша людина не зможе вивести його отруту з твого тіла. Вона проникала в самий глиб-в твоє безпечне серце. І тільки хірургічна втрута зможе,а може і ні,вивести,вирвати"це" із твого серця. Хоча,якщо він буде так з'являтися це не точно,він знову і знову буде вприскувати свою отруту в твоє "неіснуюче" серце.
Але,іноді,31,ти сидиш на самоті зі своїм серцем,яке насправді не існує,і загадуєш одне єдине бажання. Всього одне єдине... "Будь щасливий... Не зважаючи ні на що... Просто будь.."
Будь без мене,будь зі мною,будь будь-де. Але будь. Назавжди...
На віки.
Проте прошу тебе,тільки тихо,але будь.
A.M.