С украинского https://www.stihi.ru/2015/06/19/2800
каждый рабочий день начинаю с Википедии –
забиваю сегодняшнюю дату и читаю, что случилось тогда –
сто, или двести, или тысячу лет назад,
вечный мир подписали, в очередной раз какая-то война,
эпидемия, взрыв, полет, захватили, украли,
родился, умер, отменили, создали подобное,
все эти площади, майданы, кандалы, этот калей-
-доскоп
проходящих, как пух с тополя в твоем городе –
дат, которых по большому счету никто не знает,
ряда фамилий-имен королей, воевод, поэтов,
космонавтов, артистов, аббатов, садистов, ученых -
кто эта горстка людей, что добились смешной славы –
на страничке Вики мигнуть короткой строкой?
...
Слышишь – травы растут – безымянные, как бог вездесущий?
Видишь – ласточки (тоже безымянные) латают небо?
Мириады муравьев (одинаковых?) по тропкам
(как артериям земли) бегут по муравьиным делам,
Море лижет камешки белые – и то, что черное,
И невидимое море – Сарматское – тоже присутствует...
А по сути –
всё безымянное - на самом деле вечное,
и стократ важнее, чем белое окошко Вики...
***
Вiкi
Ганна Осадко
кожен робочий день починаю із Вікіпедії –
забиваю сьогоднішню дату і читаю, що трапилося тоді –
сто, чи двісті, чи тисячу років тому,
вічний мир підписали, чи вкотре якась війна,
епідемія, вибух, політ, захопили, вкрали,
народився, помер, скасували, створили тощо,
всі ці площі, майдани, кайдани, цей калей-
-доскоп
проминущих, як пух із тополі в твоєму місті –
дат, яких за великим рахунком ніхто не знає,
низки прізвищ-імен королів, воєвод, поетів,
космонавтів, артистів, абатів, садистів, вчених -
хто ця жменька людей, що доперли смішної слави –
на сторіночці Вікі мигнути рядком коротким?
….
Чуєш – трави ростуть – безіменні, як бог всесущий?
Бачиш – ластівки (теж безіменні) латають небо?
Міріади мурашок ( однакових?) по стежинках
(як артеріях світу) біжать в мурашиних справах,
Море лиже камінчики білі – і те, що чорне,
І невидиме море – Сарматське – що теж присутнє…
А посутньо –
усе безіменне - насправді вічне,
і стократ важливіше, ніж біле віконце Вікі…