Колись люди гадали чому птиці летять до теплих країн і як вони знаходять шлях, щоб повернутися. Дивувалися, чому не блукають, адже відстань чи мала. Зараз це нас не дивує, адже крім інстинкту, знаємо що вони мають природний навігатор і вміло користуються ним. А ще ми з повагою визнаємо, що хижаки ніколи не вбивають якщо ситі.
Дав Бог їм розум ( а ми кажемо інстинкт), а нам дав по образу і подобі ( це ми так думаємо). Може й дав, але декому забув ввімкнути. Мабуть ми — українці ще й інстинкт самозахисту собі вимкнули, бо чверть століття блукаємо. Западенці перші, ще з дев'яностих почали шукати долю на хліб по Європі і ніколи не скаржаться - чого нам Україна недодала, як лихо соціалістичне скінчилося. Пізніше, як підприємства порізали по всій країні, в заробітчани подалися і з Умані і з Херсона... Від п'яти до семи мільйонів українців рік в рік працюють і інвестують в державу. Так, в державу, бо ми і наші родини і є держава. Це наша країна і ми її не зраджуємо, бо ми ситі від того, що заробляємо. Але є ще інша держава, інша Україна. Ми живемо в ній, коли приїжджаємо з заробітків і коли ходимо на роботу, яку милостива українська влада, вона ж роботодавець чи работорговець, бізнес структура, законодавець, прокурор і суддя в одній іпостасі нам надає. І заробітну плату платить теж вона. Комусь тільки зарплату -1300 грн., щоб людина їх повернула їм же - сплатив за газ, світло, комуналку і борщів з'їла. Решту, на що не вистачає, самі збирайте шановні лікарі, вчителя, митарі. Іншім так само 1300, щоб не витрачатися в подальшому на пенсію, а решту, небагато, в конвертик кладуть і попереджають — нікому не кажи, бо це незаконно.
Ось тут і починається задзеркалля. Попав, бо народився тут і блукай все життя як тобі кажуть ті, кого ти сам нібито й вибрав. Вибрані рахують себе обраними небожителями, хоча час їх земний ще не вийшов, а ми чи то в роботах, чи від страху не допомагаємо їм змінити цей олімп. Так, дійсно в роботах і дійсно від страху, бо це теж не законно. Хоча радує, що потуги все-таки були, і з кожним разом все сміливіші.
Чому наша країна це задзеркалля, в якій по одну сторону живуть українці, а по другу влада?— може тому що ми майже кожен рік когось вибираємо за свої гроші, а ці хтось, потім замість на роботу ходити гроші собі пиляють. Якщо український робітник не вийде на роботу, його звільнять. Якщо український технолог, інженер чи службовець схибить в роботі, то й збитки на нього повісять. Це ж законно, бо так законодавець записав, а прокурор присудить і суддя постанову винесе. Це схоже чи на масове блукання чи на блуд обраних. Для українців один закон, а для влади закон блукає роками між двома соснами. Як же можна звільнити, чи скоріше взагалі не можна звільнити мера чи депутата, бо він не підлягає під дію українських законів, КЗОТіВ. Раз вибрали, то й терпіть. Дивно, але ж ми вас вибирали як кота в мішку, не по здібностям, частіше за все і в очі не бачивши, а лише по спискам і по вашим обіцянкам. Хіба ви обіцяли на роботу не ходити? Скільки грошей на ці вибори витрачаємо, а вони на роботу не ходять і гроші витрачені на них не повертають. Не всі, є такі, що за двох-трйох “працюють” і голосують. Тільки от питання за що голосують? Чи на користь це Україні? Чверть століття вже голосують і закони штампують тонами паперу, а обіцянки так обіцянками й лишаються. Бюджет України до цієї влади становив в порівнянні з бюджетом наприклад Кіпра більше лише в 2,5 рази, а з Литвою десь один до одного. Кіпр — населення менше одного мільйона, а з природних багатств: море і туристи. Литва 2,5 мільйона.
А з цією владою взагалі все не просто, бо на “війну” іде багато. А що не встигли списати, а вже вкрали, то кажуть вибачайте виправимо. “Війна” ж бо, не встигаємо з передової до бухгалтерії добігти вчасно і спаленого бензину не вистачає.
Чи може бути бюджет України таким малим? Ні. Тут і в школу ходити не треба - не може. А де ж гроші? Знову задзеркалля. Щоб навести порядок в господарстві держави, порахувати і повернути майно і гроші в країну, ми вибрали президента, парламент, прем'єра. Вибрали тих, хто найкраще нам про це обіцяв. Але де ж гроші? Вже більше року як ви на роботу ходите шановні. Сьогодні Держава це не тільки країна з населенням і кордонами. Це суспільство яке вважає себе за людей по образу і подобі і домовляється про обов'язки і права на взаємовигідній основі. Одна частина суспільства бере на себе обов'язки виробляти продукцію, інша управляти, так щоб можна було і виробляти і торгувати, лікуватися, вчитися, і відпочивати всім. Це закон під назвою Конституція. Українці мають на це право і це гарантовано нашою Конституцією. Немає і не може бути гаранта конституції, саме вона- Конституція і є гарант для всіх однаковий. Цей абсурд вигадали так звані політики. Це що, мафіозі, Аль Пачино українського пошивку: гарантує - кому жити, а кому виживати? Політик це теж професія, де треба мати здібності, освіту, і відповідальність. Банда “папєрєдников” во главє Януковича вкрала чи то сорок чи більше мільярдів доларів за три роки, це те що порахував прем'єр Яценюк. Питання - це тільки те, що вкрали з бюджету чи з державних підприємств, чи тут враховані гроші офшорів і контрабас на митницях? Якщо так, тоді чому зараз в бюджеті не пораховані ці гроші? Куди вони зникають пане прем'єр? Як відомо в природі все по законам фізики і матерія просто так не зникає. Якщо десь убавилось, в іншому місті збільшилось. Тому висновок сам напрошується. Якщо попередня влада крала, а нова тільки засуджує її і відправляє когось втекти за кордон, когось на суд Божій, щоб таємниць не видав, то питання залишається до вас — де ж гроші? Бюджет і його кількість це ваша відповідальність. І депутатів.
Взагалі відповідальність в задзеркальній країні дуже нестійка аморфна субстанція. Можна приймати закони, що суперечать конституції, наприклад надати можливість обраним отримувати вищі за Європейські пенсії незаконно, але по закону. Потім на прохання і вимоги обіцяти скасувати цей незаконний закон, але при цьому залишити і далі обраним можливість отримувати незаконні пенсії і до того ж не шукати, не думати з кого спитати за всі ці дії і не рахувати збитки. Дійсно які ж це збитки. Хіба це збитки України чи українців? Наш законодавець не український працівник, він не несе відповідальність за свою роботу. І так у всьому. бурштин, газ, нафта... це не належить українській державі і це нам точно гарантують всі гаранти всякого державного ґатунку і мають на це законну безвідповідальність.
Може ми не так вибираємо, може вибираємо не українців, може взагалі це не люди з планети Земля. Блукати за відповіддю можна ще чверть століття, а політиків так і не буде в державі, поки ми не захочемо відрізняти політиків від аферистів, які поводяться як фарсовщик з привозу і впихають нам дешеву підробку під назвою “Скоро ми будемо в Євросоюзі”, коли ми замовляли їм зовсім інше - закони, зарплату, права і відповідальність справедливу, щоб жити в своїй державі не гірше ніж в Євросоюзі.
І на додаток про шкуру. Ми її витрачаємо на кожній революції. Це наші найкращі клаптики, це життя українців не по національній приналежності, а по бажанню бути такими в своїй державі, щоб наступна влада, яку оберуть вже без них стала Українською на ділі, а не на словах і обіцянках. І маю надію, що попереду у нас революція, яка буде останньою. Зима не за горами. Треба зібрати врожай і порахувати збитки від обіцянок. Для цього треба кожен день питати у нашого президента і прем'єра — де наші гроші, шановні менеджери тіньових схем. Не на субсидії ми працюємо, а на зарплату. Час вже і відповідь давати!